У рамках співпраці з французькими журналістами 13 квітня 2026 року я разом із журналістом Патрісом Майоном відвідала Паризький Венсенський зоопарк.
Хочеться зауважити, що вхід для журналістів абсолютно безкоштовний – у рамках збору інформації.
Територія Паризького зоопарку становить близько п’ятнадцяти гектарів, що навіть трохи менше, ніж територія Київського зоопарку. Зоопарк був створений у 1934 році, але з часом адміністрація переглянула умови утримання тварин, оскільки вони були занадто тісними. У 2008 році всі тварини були евакуйовані до інших зоопарків. Почалася велика реконструкція, яка тривала шість років, і у 2014 році зоопарк знову відкрив свої двері для відвідувачів.
Норми утримання базуються на рекомендаціях European Association of Zoos and Aquaria. Зоопарк є членом цієї асоціації та бере участь у програмах EEP – європейських програмах розведення рідкісних видів під координацією EAZA.
Перше враження – ніби це ліс або парк. Тут немає кліток, є водоспади та буйство різноманітної зелені. Лами мають гірський ландшафт, як у природі. До речі, вони перебувають разом із марами, і лами і мари мали дитинчат.
Багато дітей у будні дні разом із вчителями та вихователями бігали біля величезного акваріуму з пінгвінами. Вони підпливали прямо до скла і пропливали над головами дітей. Від їхніх віртуозних рухів вода перетворювалась на вирій бульбашок.
Цікаво, що до пінгвінів запустили робота на колесах. Виявилось, що вчена пише дисертацію про реакцію пінгвінів на вторгнення робота. Робот жваво дзижчав між камінням, а пінгвіни, спишили дистанціюватись він механічного відвідувача.
Лев утопав у траві – щоб його побачити, потрібно було чекати. Є кілька великих скляних оглядових стінок у різних частинах великого вольєра. Тут немає кліток. Пума ліниво дивилась на людей крізь скло і позіхала.
Жирафи перебувають разом з іншими видами тварин, мають багато простору – приблизно як два футбольних поля, та водойму. Цікаво, що навіть у напіввільних умовах вони співіснують з іншими видами. Велика водойма з водоспадом і штучною горою заввишки 65 метрів є символом зоопарку. У ній живуть вівці та муфлони. Усередині підтримується спеціально створений клімат, адаптований під потреби тварин у період несприятливої погоди.
Особливо вразила справжня ветеринарна операційна. Тут є апарат УЗД, апарат штучного дихання та багато медичного обладнання. Її може побачити будь-який відвідувач крізь скло.
До речі, група пенсіонерів малювала дерева, а колись тут малював Пікассо. Дітвора бігала у лабіринті з високих рослин. А кромкач із великим дзьобом з роду птахів-носорогів тримав свою здобич – білу мишу.
Цікаво що зебри живуть у вольєрі зі спеціально розробленим дизайном для комфорту і ґрунтом схожім на їх власний ареал. Кілкі з дерева рясно вбиті в землю, на випадок того щоб зебра могла там сховатись від більш габаритних парнокопитних інших видів, які живуть разом з ними.
Отож журналістка Анжеліка Карапетян запитала у наглядача: «А де слон?!» На що він відповів, що територія зоопарку – близько 14- 15 гектарів – не дозволяє утримувати слона. Через свідоме рішення змінити модель утримання тварин, слонів під час реконструкції було евакуйовано до інших, більших європейських зоопарків, де вони і залишились.
Вам ще цікаво, чому немає слонів?
Карапетян Анжеліка процитувала : ”Ми сподіваємося на подальшу співпрацю з європейськими асоціаціями та зоопарками та продовжуємо акцію проти неналежного утримання тварин в Одеському зоопарку”. Анжеліка Карапетян стала ініціаторкою мирних акцій ”Ми живі, ми не експонати”.
Мета полягає в тому, щоб місцева влада почала налагоджувати офіційні канали комунікації з організаціями, запропонованими Карапетян Анжелткою спільно з Олександрою Гарбар, як членами комісії з перевірки ефективності роботи Одеського зоопарку. До профільного департаменту вже надіслані списки європейських асоціацій, які готові до співпраці.
Акції щосуботи відбуваються о 13:00 біля входу в зоопарк та спрямовані проти неналежних умов утримання тварин комунальній установі.
Рекомендуємо до перегляду: